Мотанка при переживанні втрати: народні обряди і сучасний досвід

В українській традиції народна лялька відігравала роль не тільки в радісних подіях — весіллі, народженні дитини. Вона була присутня і в найтяжчих моментах — при смерті і горюванні.

Народні обряди при смерті і лялька

В деяких регіонах України побутував звичай класти маленьку ляльку до труни разом з небіжчиком — щоб «не йшов самотужки» в інший світ. Це відображає уявлення про ляльку як «провідника між світами».

Для вдів і осиротілих дітей робили ляльку, що «заміщала» втрачену людину — не для постійного зберігання, а для ритуального прощання.

Сучасний досвід: мотанка при воєнних втратах

З 2022 року сотні родин в Україні побачили загибель близьких. Волонтери психологічної допомоги і народні майстрині зустрілись у спільній роботі:

• Майстер-класи для вдів загиблих воїнів
• Майстрині допомагають «зібрати» пам'ять в ляльці
• Дітям, що втратили батьків, роблять лялечку з тканини одягу батька

Лялька з тканини рідного

Особлива практика: мотанку виготовляють із клаптика сорочки, шарфа або рукавиці загиблої людини. Лялька зберігає фізичний «слід» рідного — запах, фактуру — і стає матеріальним зв'язком пам'яті.

Психологічний вимір

Психологи відзначають: ритуальні практики (зокрема виготовлення символічного предмета) допомагають людині:

• «Господарювати» над своїм горем — тобто активно діяти, а не пасивно страждати
• Матеріалізувати пам'ять у безпечній формі
• Перейти від гострого горя до стадії прийняття

FAQ